НВО – ЗОШ І-ІІІ ступенів № 31 з гімназійними класами, ЦДЮТ «Сузір’я», Кропивницький

 






Формування національної свідомості, патріотизму та громадянськості засобами фізики.

У статті обгрунтовано теоретичні та практичні засади національно- патріотичного виховання та громадянськості на уроках фізики. Зроблено висновок, що національна свідомість, патріотизм та громадянський розвиток є складним процесом якісних соціально-психологічних та особистісних змін, результатом і критерієм якого є утворення інтегральної психологічної якості особистості – громадянськості, патріотизму та національної свідомості.

Ключові слова: національна свідомість, патріотизм, громадянськість.

 

    Демократизація суспільного життя, докорінне реформування освіти, гуманізація і гуманітаризація навчально-виховного процесу, утвердження національної системи навчання і виховання, підвищення статусу української мови як державної є важливими умовами формування глибокого патріотизму, громадськості, національної свідомості особистості. Для успішного будівництва демократичної, правової й цивілізованої Української держави необхідно, щоб підростаючі покоління мали високу національну свідомість і самосвідомість. Особлива історична відповідальність покладається на українські педагогічні кадри, високе покликання яких - виховувати національно свідомих, палких патріотів, гідних громадян незалежної України, які працею рук і зусиллям мозку будуть сприяти підвищенню добробуту розвитку науки і культури рідного народу.

      Національна свідомість і самосвідомість є тим фундаментальним феноменом, який сприяє всебічному розвитку особистості.

   Дослідженню громадянськості останнім часом приділялось багато уваги, що пов’язано, по-перше, з інтенсивними суспільними процесами в нашій країні, по-друге, неузгодженістю наукових розумінь щодо психологічної сутності цього феномена, по-третє, потребою у вивченні соціальних, психологічних та вікових особливостей процесу, який визначається як громадянський розвиток особистості і відображає рівень сформованості громадянськості особистості.

    Національна свідомість - це сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів.

Виокремлюють два рівні національної свідомості:

1) буденна свідомість - багаторівневе, багатогранне, суперечливе і рухливе утворення, що є результатом синтезу природно-біологічного і соціального розвитку багатьох поколінь представників національно-етнічної спільноти.

До структури буденної свідомості належать:

- повсякденні потреби, інтереси, система цінностей, установок, почуттів і настроїв і т. ін., які виявляються у національному характері людей;

- звичаї та традиції, в яких закодована соціальна пам'ять народу і які виступають нормативами його діяльності, передаючись із покоління в покоління;

2) теоретична свідомість - узагальнена, науково обґрунтована, соціально-політично зорієнтована система поглядів про життєвий шлях, місце і цілі розвитку нації.

За змістом національна свідомість виступає діалектичною єдністю загальнолюдського і національного, в якій загальнолюдське виявляється у неповторному бутті нації.

      Основою національної свідомості виступає національна самосвідомість.

 М.Й. Боришевський визначає національну самосвідомість як "усвідомлення особистістю себе часткою певної національної (етнічної) спільноти та оцінку себе як носія національних (етнічних) цінностей, що склалися в процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності".

     Національна самосвідомість - це "відносно стійка, усвідомлена, що переживається як неповторна, система уявлень індивіда про себе як про представника певної нації" (A.C. Баронін).

     Національна самосвідомість - це сукупність поглядів, знань, оцінок, ідеалів, що відображають специфічний зміст, рівень і особливості уявлень представників національної спільності про минуле, сучасне і майбутнє свого розвитку, про місце та призначення серед інших спільнот і характер взаємовідносин з ними. Національна самосвідомість відображає ступінь засвоєння елементів загальнонаціональної свідомості окремими представниками нації.

    Важливими психологічними механізмами формування національної самосвідомості виступають національна ідентифікація та рефлексія.

    Розвиток національної самосвідомості передбачає появу таких національних почуттів: почуття любові до своєї Батьківщини, свого народу, національної культури і рідної мови; почуття причетності до долі свого народу, своєї країни; почуття національної гордості чи національного невдоволення; готовності й волі до здійснення національної мети.

   Отже, національна самосвідомість - це самоусвідомлення та самооцінювання власного "Я" як представника певної національності, свідомого та активного виразника національних інтересів, невід'ємної частки свого народу, його національного духу і долі.

Патріотизм (від патріот - грец. земляк, співвітчизна) - любов до Батьківщини, до свого народу, одне із найглибших почуттів, розвинутих і закріплених багатовіковими традиціями країни і народу.

Основою національно-патріотичного виховання учнів є формування патріотичних поглядів і переконань, які розвиваються та закріплюються у процесі їх навчально-пізнавальної та суспільно корисної діяльності.

Технологія формування національно-патріотичних рис учня передбачає виділення таких основних компонентів у процесі соціалізації особистості:    1) формування духовного світу особистості учня в умовах розбудови державності України;                                                                                                       2) врахування основних засад становлення та розвитку особистості, світогляду, переконань;

3) постійне збагачення пам'яті, розвиток громадянського мислення, вироблення національно-свідомого ставлення до навчання, самоосвіти;

4) розвиток позитивних емоцій та громадянської гідності;

5) формування творчої особистості як могутнього стимулу духовного життя громадянина незалежної країни.

   Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захищати інтереси своєї громади, народу в цілому.

   Філософи та політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до своєї батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, яке закріплювалося століттями та тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.

    Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів вітчизни.  У конкретно-історичному розгляді, з'явившись внаслідок розвитку людського суспільства, соціально-моральне, у своїй основі, патріотичне почуття набувається особистістю не лише через біологічну спадковість, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.

     Громадянськість — усвідомлення кожним громадянином своїх прав і обов’язків щодо держави, суспільства; почуття відповідальності за їхнє становище. Громадянськість є важливою рисою морального обличчя людини. Формування почуття громадянськості учнів — важливе завдання навчальних закладів

   Проблема громадянського виховання розробляється на державному рівні. Так, державні документи, зокрема Конституція України, Закон України “Про громадянство України” визначають права і обов'язки громадян України. “Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті” одним із пріоритетів розвитку освіти називає національне і громадянське виховання, яке має здійснюватися упродовж усього процесу навчання дітей та молоді. За означеним державним документом, в основу цих важливих напрямів виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь. У “Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності” зазначається, що «громадянське виховання ­–  це процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політико, юридично дієздатною та захищеною». Таким чином, громадянське виховання – це всеохоплююча категорія, що поєднує всі грані педагогічного процесу. Важливе місце у ньому посідає освітня складова, у вигляді громадянської освіти, яка доповнюється й розширюється вихованням у дусі громадянськості, що передбачає розвиток в особистості здатності усвідомлювати провідні моральні цінності.

   Всі елементи освітньої системи мають важливе значення у формуванні національної свідомості, патріотизму та громадянськості, проте особлива роль відводиться школі у здійсненні національного виховання, оскільки найвідповідальніший етап формування особистості припадає на шкільні роки. При цьому варто згадати про вікові особливості школярів. Вченими доведено, що вже у 6-7 років дитина отримує перші відомості про етнічну приналежність, а у 8-9 років – уже чітко ідентифікує себе зі своєю етнічною групою на основі національності батьків, місця проживання, рідної мови, культури тощо. Приблизно в цей час пробуджуються національні почуття, а в

10-11 років національна самосвідомість формується вже в повному обсязі.

Зрозуміло, що ці періоди життя діти проводять у шкільних закладах освіти, від змісту навчання та виховання яких залежить формування таких національних рис, як патріотизм, громадянськість, національна свідомість.

Зародження і розвиток цих почуттів у школярів визначає майбутнє всієї української нації та Української держави. Школярі отримують відомості про оточуючий світ через систему знань, тобто актуальним є питання про зміст навчальних дисциплін. Особливу роль у вихованні національно зорієнтованої молоді відіграють дисципліни гуманітарного циклу. М.Стельмахович зазначає: «Звичайно, немає окремо, скажімо, національної хімії, фізики, математики, біології чи кібернетики. Зате національними є ті науки, що стосуються етносу, природи, екології, мови, фольклору, історії, держави, матеріальної і духовної культури, географії, виховання, громадського устрою, побуту, літератури, філології, релігії, права, війська, міжнародних відносин, ментальності (склад розуму, самобутнього способу мислення та світосприймання)» [3, с. 10].5

     Для формування національної свідомості, патріотизму та громадянськості засобами фізики я керуюсь листом Міністерства освіти і науки України від 25.07.14  №1/9-376 “Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році” де вказано, що

2014-2015 навчальний рік припадає на період боротьби України з російською агресією, тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. З огляду на виклики, які постали перед країною, педагогічним  працівникам необхідно внести корективи у практику виховної роботи та захисту прав дітей шкільного віку.

Потрібно бути готовими до  непростих запитань з боку учнів; дітям потрібно давати правдиві пояснення витоків та перебігу ситуації, розповідати про ті зусилля держави і громадянського суспільства, що докладаються для відбиття зовнішньої агресії проти України, відновлення миру та порядку в країні. Взаємна підтримка педагогів, батьків і школярів є украй важливою. Потрібно підтримувати  учнів, допомагати їм долати стрес та страхи, «перемикати» на конструктивну діяльність.
Задля консолідації суспільства необхідно, з одного боку, враховувати полікультурність українського суспільства,  з іншого - посилити патріотичний характер навчання та виховання. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до національного та міжнародного законодавства, засад демократичної, правової держави. Під час організації навчально-виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства  від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

        Мета українського національного виховання - створення національного типу особистості, виховного ідеалу - гармонійної і всебічно розвиненої людини - українця з багатогранними знаннями, глибокою національною самосвідомістю, високими інтелектуально-творчими, духовно багатими і естетичними якостями, патріотичними почуттями та працьовитістю. Цей ідеал базується на засадах народних чеснот українців і християнської моралі. Пріоритетним напрямом процесу виховання юного громадянина України є формування і розвиток у школяра національної самосвідомості, яку можна формувати і розвивати такими методами як лекція, бесіда, диспут, метод прикладу.

    Дбаючи про те, аби виховання молоді мало конкретний, самобутній,  національний характер поєдную навчання та виховання підростаючого покоління із систематичним використанням найбагатшої спадщини українського народу, впроваджую національну систему виховання на уроках фізики. Адже фізика ях навчальний предмет дає великі можливості для формування наукового світогляду учнів. Успіх у формуванні наукового світогляду, як це відмічає В.О.Сухомлинський, визначається зовсім не об’ємом відомості, які зафіксувались у пам’яті учнів. Якщо учні будуть знати основні факти, будуть володіти основними фізичними поняттями, законами, принципами, теоріями, то цього досить, щоб створити  в свідомості учнів струнку, мотиваційну фізичну картину світу.

     У своєму останньому слові до випускників Павлиської середньої школи, уже смертельно хворий, В.О. Сухомлинський так говорив юнакам і дівчатам, що вступають у життя: «Людській силі духу немає межі. Немає труднощів і незгод, яких би не могла здолати людина. Не мовчазно перетерпіти, перестораждати, але здолати, вийти переможцем, стати сильніше. Більше всього бійтеся хвилини, коли труднощі покажуться вам нездоланними, коли з'явиться думка відступити, піти по легкому шляху.» 
У цих словах весь В.О. Сухомлинський - гуманіст, мислитель, педагог.
Ці слова можуть бути епіграфом до будь-якого уроку, що сприяє формуванню національної свідомості та громадянськості

    У багатьох своїх творах педагог радив учителям, батькам брати в користування усе цінне, створене народною педагогікою і створювати умови правильного виховання дітей, які століттями діяли в українських родинах. В.О. Сухомлинський широко використовував казки, оповіді, приказки і прислів'я, пісні, народні традиції і обряди у повсякденній вчительській роботі, у своїх творах показував їх доцільність у духовному зростанні учнівської молоді. Так, у праці "Серце віддаю дітям" він надає казці таку роль: "Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена у яскравих образах. Казка — благородне і нічим не замінне джерело виховання любові до Вітчизни. Патріотична ідея казки — в глибині її змісту, створені народом казкові образи, що живуть тисячоліття, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона — творіння народу". Така ж висока оцінка у вихованні дітей дається народній пісні, традиціям тощо. 

 

Тема: Сила та одиниці сили. Вимірювання сил динамометром. Графічне зображення    сил.  (10, 8 клас)

III. Мотивація навчальної діяльності

Відомо, що в російській байці Крилова - Лебідь, Рак і Щука посунути хуру так і не змогли, а от в українській народній казці -  Дід, Баба, їхня Онука і ще три тварини6 Кіт, Собака та Мишеня - із ріпкою впоралися. Чому?

А народне прислів’я говорить: «Колос повний до землі гнеться,

                                                      А порожній – угору пнеться».

                                              

                                                         «Тихше їдеш – далі будеш»

От і ми з вами вивчивши тему , зможемо пояснити ці явища.

 

Тема: Пароутворення та конденсація. Насичена та ненасичена пара. Кипіння.(10 клас)

Мета: формувати національну свідомость, виховувати культуру діалогу.

Мотивація навчальної діяльності

- Який процес описано поетично? Про яку властивість газу згадується у віршах та загадці?

Я ж бачила, як хмарка та вродилась.

Вона повстала з гучного потоку

Туманом білим, парою без барви

І тихо попливла попід водою,

Глибокими ярами далі вгору,

Поволі підвелась,немов насилу,

І вгору подалась.

- Випаровування, леткість.

- Від чого залежить описаний процес?     “Ритми”.    Л.Українка.

 

     Мов росинка, що голодна

Та бліда, трималась довго,

Цілу ніч на верховітті,

Поки сонце не пригріло.

(Випаровування. Від температури.)       “Королівна”.       Л.Українка.

 

Загадка.    М. Познанська

Це жито липневе у полі

Дало соломи на бриля.

Прив’яло листя на тополі,

Від спеки аж пашить земля.

( Випаровування.)

 

Тема: Закон збереження енергії.

Мета: формувати патріотизм, виховувати гордість за націю

Епіграф:

Все йде, все минає, - і краю немає…

Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?

І дурень і мудрий нічого не знає.

Живе… умирає… Одно зацвіло,

А друге зав’яло, навіки зав’яло…

І листя пожовкле вітри рознесли.

Ти вічний без краю!...      Т.Г. Шевченко “Гайдамаки”

 

Тема: Світлові явища. (7 клас)

 

І. Розминка     Вправа «Поетична сторінка»

9 березня 1814р. день народження Т.Г.Шевченка, а 10. 03. 1861 день смерті Великого  Кобзаря, тому почитаємо уривки його поезії:

 

Мов покотьоло червоніє,

Крізь хмару сонце зайнялось.     («Катерина»)

(покотьоло – за словником Грінченка – деревяний кружок –дитяча іграшка)

 

...Світає, край неба палає;

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

 

...Вся країна повита красою,

Зеленіє, вмивається дрібною росою.

Споконвіку вмивається, сонце зустрічає...

І нема тому почину, і краю немає!        («Сон»)

 

...З-за гори червоне сонце аж горить.

І сонце хоче подивиться, що будуть з праведним творить?..

 

...і сонечко серед неба опинилось, стало,

Мов жених той молодую, землю оглядало...        («Сліпий»)

 

-         Що об’єднує всі ці уривки?

 

Тема: «Механічна робота. Одиниці роботи» (8 клас)

Епіграф:

Робота мучить, зате годує й учить.

Прислів’я

Мета: виховувати у дітей любові до Батьківщини і громадянства, ставлення до людей і обов'язку перед ними, ставлення до батьків, рідних, близьких, розуміння життя, добра і зла в ньому, виховання високих моральних якостей і норм поведінки.

І зразу ж на першому етапі уроку: «Розминка» для налаштування дітей на позитивну співпрацю ми розглядаємо  поради В.О. Сухомлинського, великого педагога Павлиської школи, який засуджує вседозволеність, розгнузданість поведінки і вчинків, наполягає на культивуванні осмисленої поведінки, яке є проявом витонченості внутрішнього світу школяра. Це виплекані педагогом щирі мудрі поради, що йдуть від серця до серця і породжують розумові, моральні,громадянські, естетичні почуття. 
     "Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим що можна. Перевіряй свої вчинки... Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре". 
     "Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром". 
     "Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити... Нероба, дармоїд — це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання — твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу". 
     "Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним, ... товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай та шануй матір і батька, вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею". 
     "Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство". 
     Як бачимо, ці та інші мудрі моральні сентенції написані просто, переконливо, вони легко запам'ятовуються, спонукають до роздумів, доброчинності

 

Тема. Фізика — наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища. Ме­ханічні, теплові, електричні, магнітні та світлові явища (7 клас)

 

Неоціненний внесок у розвиток науково-технічного прогресу належить вітчизняним ученим. 1884 р. на Всесвітній виставці в місті Штайєрі де-монструвалися Х-промені та знімки кісток кінцівок, зроблені за допомогою цих променів українським ученим Іваном Пулюєм, який пішки прийшов з Тернопільщини до Відня. Та винахід Пулюя через 11 років запатентував німецький учений Рентген, ім'я якого й отримали ці незвичні промені.

 

Основоположниками космонавтики є геніальні українці: К. Ціолковський (1857—1935), виходець з українського роду Наливайків на Волині, що пе­реїхав до Калуги в 35-річному віці, та уродженець Полтави Юрій Кондратюк (1897—1941), істинне ім'я якого Олександр Шаргей. Це він, не читаючи робіт Ціолковського, 1929 р. вивів рівняння польоту ракети, найвигідніші траєкторії польоту, різні види реактивного палива, розглянув проблеми повернен­ня космічних кораблів на Землю.

 

Генеральний конструктор ракетобудування, ШСЗ та космічних кораблів, академік С. Корольов (1906—1966) запрошував до співпраці Ю. Кон­дратюка, але той відмовився через страх репресій, невідворотних у випадку розкриття таємниці його прізвища. Так і не судилося геніальним українцям разом здобути вершину слави для України.

Світова наука називає колишнього професора Харківського та Одеського університетів Мико­лу Дмитровича Пильчикова (1867—1908), уро­дженця Полтави, українським Едісоном. Він ко­ристувався трубкою І. Пулюя ще 1894 р., за рік до оприлюднення відкриття рентгенівських променів. Йому належать винаходи ефективних приладів — рефрактометра, інклінатора, сейсмографа, відкрит­тя принципу електрофотографії. Пильчиков є осно­воположником радіотелемеханіки. Виїхав до Росії в 37-річному віці.

Всесвітньо відомий авіаконструктор та вина­хідник гелікоптера Ігор Сікорський (1889—1972) народився в сім'ї сільського священика зі Сквир-ського повіту Київської області. На літаку власної конструкції встановив перший світовий рекорд швидкості польоту 111 км/год. Втративши роботу і в Росії, 1919р. емігрував до США, де й працював до кінця свого життя.

У 29-річному віці виїхав до Росії академік Ар­хип Люлька (1908—1984), уродженець м. Саварки Богуславського району Київської області. Це він побудував перший турбокомпресорний реактивний двигун.

У розвиток авіації вагомий внесок зробили укра­їнські учені та винахідники Степан Гризодубов, Лев Мацієвич (уродженець Кіровоградщини), Бо­рис Черановський, Володимир Лотарєв та ін.

Петров Григорій Матвійович (30 листопада 1924, с. Каніж Новомиргородського району Кіровоградської обл.), астроном, з селян навчався в Кіровоградському педагогічному інституті та Одеському державному університеті. Спеціализується в  області позиційної астрометрії. З 1959 кандидат наук, з 1988 - доктор фізико-математичних наук. Лауреат Державної премії. Керував научними експедиціями на  Закавказ, на Північний Кавказ, на західний Шпіцберген. Першим довів, що в умовах полярної ночі можна отримати спостереження  без систематичних помилок, характерних для помірних широт. Один з творців релятивістської теорії руху планет. Автор цілого ряду научних праць.

Гончаренко Семен Устимович. Головний науковий співробітник інституту

педагогічної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, автор підручників “Фізика” Народився 9 червня 1928 року на Кіровоградщині. У роки Вітчизняної війни брав активну участь у русі опору: був бійцем партизанського загону імені У. Кармелюка, який діяв на території Вінницької області. Після війни закінчив фізико-математичний факультет Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна та аспірантуру Науково-дослідного інституту педагогіки України.За останні 30 років близько 75 українців, працюючи на Заході, зробили вагомий внесок до світової скарб­ниці фізики. Майже в усіх галузях у створенні но­вітньої техніки брали участь українські вчені

Тема:  Сприйняття звуку людиною. Інфразвук, ультразвук. Вплив звуків на живі організми (8 клас)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Стояла я і слухала весну,

 Весна мені багато говорила,

 Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії...              Леся Українка

- Як ви розумієте слова Лесі Українки?

Тема: Закон Архімеда. Умови плавання тіл. (8 клас)

III. Мотивація навчальної діяльності

Прослухайте рядки віршів та здогадайтесь, яка тема сьогоднішнього уроку

Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю. Т. Шевченко, «Тополя».

 

Пливе білий човник, хвилечка колише, Хвилечка гойдає.

Пливе білий човник, вітер ледве дише, Ледве повіває.

                                                                                  Леся Українка, «На човні».

Пливе човник без весельця,

До берега звертає.

Ніхто човником не править —

Вітром прибиває.

                                                                         Наталя Забіла, «Човник».

Тема: Розв'язування задач та вправ на закон Архімеда. (8 клас)

I. Розминка

Поясніть фізичний змістукраїнських народних приказок:

«Як камінь у воду»,

«Плаває, як сокира»,

«Великому кораблю — велике плавання».

Тема:  Контрольна робота з теми «Взаємодія тіл» (10 клас)

Епіграф:

Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі,

Той не знає, як людині боротьба та праця милі.

Леся Українка

Тема: Внесок українських вчених в розвиток космонавтики (10 клас)

Мета: виховувати патріотичні почуття в учнів

Перші ракети з’явилися разом з цивілізацією і ніколи не втрачалися, а вдосконалюватися почали в кінці 18 століття. Наприклад: “грецький вогонь”; спалення Княгинею Ольгою в 946р. Коростеня за допомогою ракет з Візантії; в книзі “Історія русів” є опис застосування ракет у 1516р. проти турків; запорізькі козаки використовували диво-рурки, наповнені сумішшю, які літали, а влучивши в ціль  вибухали.

Олександр Засядько (1779) Полтавська область, Костянтин Костянтинов (1817)Чернігівщина, Микола Іванович Кібальчич(1853) Чернігівщина , Костянтин Едуардович Ціолковський (1857) з козацького роду Наливайків з Рівненщини, Юрій Кондратюк (Олександр Гнатович Шаргей (1897)  Полтава, Сергій Павлович Корольов (1907) Житомир, Герасюта Микола Федорович (1919 ) м. Олександрія Кіровоградської області - конструктор-ракетобудівник, Валентин Глушко (1908) Одеса, Михайло Кузьмич Янгель (1911) в сімї переселенців з Чернігівщини, Володимир Челомей (1914) Українське Підляшшя,  Михайло Яримович (1933) Українське Підляшшя, Ігор Богачевський, Леонід Данилович Кучма (1938) екс-президент України- конструктор піроклапана, головний конструктор КБ на “Південмаші”.

На ряду з конструкторами та винахідниками згадуємо:

Павла Поповича – 1930р.н. з Білої церкви – першого українського  космонавта – двічі побував у космосі;

Віталія Жолобова 1937р.н. з Збруєвки Херсонської області – у космосі побував у 1976 році:

Валентина Бондаренко – згорів у ракеті на Землі 23 березня 1961 року, коли йому було всього 24 роки.

В космосі побували 19 космонавтів – українців. Серед астронавтів є й жінка-українка - канадка Роберта Бондар.

Йосип Харик та Богдан Гнатюк – причетні до розвитку західної космонавтики

Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України.

 

Тема: Електричний струм. Електричне коло. Джерела та споживачі електричного струму.(11 клас)

Домашнє завдання: Підготувати повідомлення про нашого земляка

Генна́дія Григо́ровича Півня́ка (23 жовтня 1940, Олександрія) — вчений у галузі електроенергетики, засновник наукової школи гірничої та металургійної електроенергетики, доктор технічних наук, професор, академік НАНУ (Відділ фізико-технічних проблем енергетики, гірнича та металургійна електроенергетика, грудень 1997 року); ректор Національного гірничого університету (з 1982), голова ради ректорів дніпропетровських університетів, завідувач кафедри систем електропостачання (з 1976); віце-президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України; чл. Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з грудня 2000 року); член Державної акредитаційної комісії України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998, 2005); почесний громадянин Дніпропетровська — з вересня 2014 року.

Тема: Історія вивчення атома. Ядерна модель атома. Квантові постулати Н.Бора.(11 клас)

Домашнє завдання: Підготувати повідомлення про нашого земляка

Вілена Митрофановича Струтинського (16 жовтня 1929, с. Данилова Балка Ульяновського району Кіровоградської області в родині військовослужбовця.  — 28 червня 1993, м. Рим) – український фізик-теоретик, член-кореспондент АН УРСР з 1972 року. Написав наукові праці з вивчення структури атомного ядра. Побудував теорію оболонкової структури атомних ядер та теорію врівноважених форм ядер і порогів поділу. Член Європейської академії наук і мистецтв (Трієста, Італія, 1991), Член Ради з ядерної фізики АН СРСР, член редколегії журналу «Ядерная физика».

Тема: Будова і властивості кристалічних тіл. Кристалічні і аморфні тіла. Рідкі кристали та їх властивості.

Домашнє завдання: Підготувати повідомлення про нашого земляка

Сугакова Володимира Йосиповича (7.11.1936, м. Златопіль Черкаська обл., нині м. Новомиргород, Кіровоградської обл.), доктор фізико-математичних наук, професор, член-кориспондент НАН України, фізик-теоретик.

Закінчив з відзнакою фізичний факультет Київського університету у 1960 році та продовжив навчання в аспірантурі. Викладав в Київському університеті з 1962 по 1969 рр. асистентом кафедри теоретичної фізики, старшим викладачем, доцентом і професором. З 1980 року працював на кафедрі теоретичної фізики за сумісництвом. З 1979 року - завідуючий відділом Теоретичної фізики Інституту ядерних досліджень НАН України.

Основний напрямок наукової діяльності - теорія твердого тіла. Розробив теорію електронних спектрів та оптичних властивостей молекулярних кристалів з дефектами. Побудував теорію локальних екситонів, теорію поверхневих екситонів, теорію збуджених триплетних станів.

Тема: Розвиток   ядерної   енергетики   в   Україні. Екологічні проблеми ядерної енергетики.

Домашнє завдання: Підготувати повідомлення про наших земляків

 Андріяш Олександра Вікторовича (28.08.1954, м. Новоукраїнка Кіровоградської обл., Україна), фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук (2000), лауреат Державної премії РФ (2000, за великий внесок в удосконалення ядерної зброї). По закінченню  МІФІ (1977) направлений на работу в теоретичне відділення ВДІ приладобудування (зараз РФЯЦ — ВНІІТФ им. акад. Е. И. Забабахіна, Снежинск). З 1995 — керівник научно-теоретичного відділення, з 2000 — 1-й замісник науч. керівника РФЯЦ — ВНІІТФ. Під його керівництвом та при його участі розроблено, успішно, досліджено та передано в серійний випуск ряд виробів, частина яких залишається на озброєнні.Автор більше 100 научных публікацій

Довгий Станіслав Олексійович (23 липня 1954, с. Ганно-Требинівка, Устинівський район, Кіровоградська область) - український науковець і політик. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАНУ (Відділення наук про Землю, геодинаміка навколишнього середовища, 12.1997), член-кореспондент АПНУ (Відділення педагогіки та психології вищої школи, 12.1999); президент Малої академії наук (з 2000); член Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (з 03.2003); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 04.2006); директор інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАНУ (з 2001); заступник голови Федерації роботодавців України (з 2005); віце-президент УСПП (з 2006).

Тема: Атом і атомне ядро. Дослід Резерфорда. (9клас)                                             Тема: Історія вивчення атома. Ядерна модель атома. Квантові постулати Н.Бора. (11 клас)

Ігор Євгенович Тамм — фізик-теоретик, начальник сектора конструкторського бюро № 11 (Арзамас-16), академік Академії наук СРСР, доктор фізико-математичних наук, Герой Соціалістичної Праці

Народився 8 липня (за старим стилем 26 червня) 1895 року у Владивостоці. Син інженера-будівельника, який працював на будівництві Транссибірської залізничної магістралі. Походив з німецької родини, що переїхала до Росії в середині 19 століття. У 1898 році родина переїхала в місто Єлисаветград (нині Кіровоград, Україна).

Закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію в 1913 році. Біля заводу “Радій”, м.Кіровоград, установлено пам’ятник

Тема:  Ядерна енергетика. (9 клас)

Станом на 2007, енергетичні ядерні реактори працювали в 31 країні світу. Найбільше ядерна енергетика розвинута в країнах з великими об’єднаними електричними мережами. Ядерна енергетика США найпотужніша у світі, 28% від світового виробництва. Далі йдуть Франція з 18% та Японія з 12%. У 2007 році в світі працювало 439 ядерних реакторів із загальною потужністю 351 ГВт.

У грудні 1991 р. підприємства атомної енергетики були об’єднані у концерн «Укратоменергопром», який у січні 1993 було реорганізовано у Державний комітет України з використання ядерної енергії — Держкоматом України За кількістю реакторів та їх сумарною потужністю Україна посідає восьме місце у світі та п’яте в Європі

Тема.    Теплові машини. Холодильні машини. (10 клас)

Днями (грудень 2014 року) на першому, напівпідвальному, поверсі будинку на розі вулиць Чміленка та Карабінерної у Кіровограді новий власник квартири затіяв ремонт. Будівельники, розбираючи дерев’яну стелю у кладовці, знайшли кілька поштових листів, датованих 1909-1910 роками і адресованих Срулю Побережському. Ця знахідка дозволяє припустити, що будинок належав старості Єлисаветградської синагоги «Бес-Гакснес» Ізраїлю Побережському. У щорічному додатку до газети «Голос Юга» за 1913 рік зазначено, що він проживав у власному будинку по вулиці Московській (нині – Чміленка).

Ізраїль Йосипович – маловідома особа в історії нашого міста. А от його син Йосип більш помітна постать. Відомо, що він народився в Єлисаветграді 24 квітня 1897 року. Де навчався та яку здобув початкову освіту – поки що не встановлено. Деякий час він був членом єврейської соціал-демократичної робітничої партії «Поалей Ціон». Служив у царській армії. Брав участь в боях Першої світової війни. З лютого 1922-го – у Червоній Армії. Дослужився до начальника політвідділу 51-ї Перекопської стрілкової дивізії. Був також членом Революційної військової ради Хорезмської групи військ, воював з басмачами, за що у жовтні 1924-го нагороджений орденом Червоного Прапора.      У 1928-му закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. М Жуковського. Тривалий час працював в авіаційній промисловості СРСР. Зокрема у Москві на заводі ім. М.Фрунзе, у Центральному інституті авіама-шинобудування. З 1934-го – директор Пермського моторобудівного заводу. Забезпечив розробку та освоєння нових модифікацій авіаційних двигунів, у тому числі й американського ліцензійного двигуна „Циклон», визнаного у 1936-му кращим радянським двигуном на Всесоюзному конкурсі. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоної Зірки. Репресований і розстріляний у 1938-му. Посмертно реабілітований у 1955-му. Будинок Ізраїля Побереж-ського на розі Чміленка та Карабінерної пам’ятник архітектури та історії, перебуває під державною охороною. Та до цього часу він не був досліджений і не вивчена його історія. Тепер відомо, кому належав цей будинок і хто у ньому проживав.

Тема: Узагальнення та систематизація знань з теми ”Тиск” (8 клас)

Розминка

Тече вода і на гору

Багатому в хату.

А вбогому в яру треба

Криницю копати.           “Сова”        Т.Г. Шевченко

Тема: “Золоте” правило механіки (8 клас)

Епіграф: …Раз добром нагріте серце

                  Вік не прохолоне!      “Сова”  Т.Г. Шевченко

 

 

Використовуючи основ технології формування патріотизму, національної свідомості та громадянськості вчитель у практичній діяльності  реалізує такі завдання:

1) розкриття для кожної особистості поняття патріотизму, любові до свого народу, до рідної Батьківщини.

2) формування патріотичних переконань в учнів, обґрунтування необхідності їх постійного удосконалення в реальних умовах навчально-пізнавальної діяльності;

3) використання реальних соціально-педагогічних умов у процесі реалізації технології національно-патріотичного виховання особистості;

4) застосування нових наукових досягнень у практиці патріотичного виховання особистості, активізація шляхів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання учнів у сучасній школі.

Технологія національно-патріотичного виховання учнів дає можливість формувати у майбутніх громадян патріотичне мислення, патріотичну свідомість, розвивати інтелект особистості для активної участі в навчально-пізнавальній діяльності, виробляти активну громадську позицію, реалізовувати її в практичній діяльності   

Українська національна ідея, ґрунтуючись на національних і загальнолюдських гуманітарних цінностях, має стати концептуальним ядром стратегії гуманітарного розвитку  національної самосвідомості українців та поєднаних з ними спільною історичною долею інших етносів України.

Адже патріотизм не буває національним чи етнічним. Бо тоді він вже зватиметься націоналізмом. Відомо, що для повного щастя будь якої порядної людини, необхідно мати Вітчизну, якою він міг би пишатися. Прості громадяни України, в переважній більшості патріоти, і хочуть добра своїй країні.

Висновки

Виховання національної самосвідомості, патріотизму, громадянськості  - процес складний і тривалий. На його результат впливають різні процесу: соціальні, політичні, економічні, сімейні, власне виховання.

Нелегкий процес державного будівництва незалежної України зримо показав, що найпрогресивніші ідеї можуть повиснути в повітрі, якщо свідомість людей не готова до кардинальних змін, якщо не розбуджена національна самосвідомість, низький рівень громадянської культури. Процес виховання юного громадянина має бути спрямований на розвиток особистості, таланту розумових, фізичних і духовних здібностей дитини в їх найповнішому обсязі. Пріоритетним напрямом цього процесу є розвиток національної самосвідомості, яка вбирає в себе:

- любов до Батьківщини, до історичного і самобутнього образу свого народу;

- віру в його духовну силу і покликання;

- волю до того, щоб народ посів почесне місце в цивілізованому світі;

- вміння осмислювати історії, культуру, мистецтво, цінності, мораль, звичаї, обряди, символіку свого народу, нації, рідного краю, оволодіння рідною мовою, систему вчинків, які випливають із любові, віри, волі й осмислення, готовність свідомо служити інтересам Вітчизни.

Особлива роль у вихованні національної самосвідомості належить школі, яка має готувати школярів до суспільного життя, формувати в них національний світогляд, патріотичні почуття, активну громадянську позицію.

 

Література

1. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

2. Психологічні закономірності розвитку громадянської спрямованості особистості : [монографія] / [авт. кол.: Боришевський М.Й. та ін.] ; за ред. М.Й. Боришевського ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – Київ : Міленіум, 2006.

3. Стельмахович М., Червінська І. Етнопедагогічні основи української

національної школи-родини: [текст] / М. Стельмахович, І. Червінська //

Початкова школа. – 1997. – № 5. – C. 10-12.                                                                                  4. Лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.14  №1/9-376

5.     Сухомлинский В. А. Избранные педагогические сочинения.Т.1 , М.: Педагогика. 1979г.
6.     Сухомлинский В. А. О воспитании., М., 1979.
7.     Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. Киев, 1974г.

Подобається