НВО – ЗОШ І-ІІІ ступенів № 31 з гімназійними класами, ЦДЮТ «Сузір’я», Кропивницький

 






Реалізація допрофільного навчання на уроках фізики

Реалізація  допрофільного навчання на уроках фізики

Ольга Дигас, учитель фізики

Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 з гімназійними класами,центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

       У даній статті розглядається проблема переорієнтації навчального процесу з орієнтованого на накопичення знань, що дає можливість підготувати учнів до застосування набутих знань і вмінь у нестандартних ситуаціях, що актуалізує діяльнісну складову навчального процесу, яка орієнтує вчителя на формування в школярів готовності і здатності до виконання певних видів навчальної або майбутньої професійної діяльності, оскільки це є основним завданням Концепції модернізації освіти в Україні.                                                                                                                                      Стаття доводить, що допрофільна підготовка – це компонент профільного навчання, який здійснюється в основній школі (8–9 класи) і покликаний повною мірою забезпечувати реалізацію інтересів, нахилів і здібностей учнів шляхом відповідних змін у завданнях, змісті й організації процесу навчання. Допрофільна підготовка забезпечує наступність між основною та старшою школою, закладає інформаційні та психолого-педагогічні основи для успішного профільного навчання учня і створює передумови для життєвого і професійного самовизначення.

Ключові слова: профільне навчання, допрофільне навчання, особистісно- орієнтоване навчання

Keywords:profileeducation, pre-profileeducation, person-orientedteaching

The article focuses on the problem of profile education in Ukraine, outlines the approachesto suchteaching.

The article demonstrates the importance of thestudent life and professional self-determination, opportunities for the creation of educational trajectory for each student.

Постановка проблеми: Україна стала на шлях євроінтеграції тому виникає необхідність привести результати навчання учнів у відповідність до міжнародних норм, що вимагає забезпечити умови для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечити професійну орієнтацію учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановити наступність між загальною середньою і професійною освітою, забезпечити  можливість постійного  духовного  самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Мета статті: визначити шляхи впровадження допрофільного навчання в основній школі (8–9 класи).

Виклад основного матеріалу

Загальні процеси  реформування освіти в Україні, зумовлені переорієнтацією економіки на ринкові механізми господарювання, супроводжуються модернізацією ціннісних, організаційно-управлінських її галузей. У відповідності до загальнодержавної стратегії, конкретизованої у Національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання в старшій школі на практичному рівні якісне оновлення мережі загальноосвітніх навчальних закладів відбувається через забезпечення рівного доступу до якісної освіти, створення інноваційної моделі навчального процесу, інформатизації соціально-педагогічного середовища та через особистісно орієнтоване спрямування всіх внутрішньошкільних процесів. [6]

Нормативно в освітній галузі пріоритетним визначено розвиток старшої школи як профільної. Профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно орієнтованого навчального процесу, поширення індивідуалізації та диференціації, упровадження інформаційних технологій, дистанційного навчання та інших педагогічних інновацій. Профільне навчання в загальноосвітній школі створює реальні умови для професійного самовизначення кожного учня, побудови індивідуальної освітньої траекторії, сприяє встановленню рівного доступу до якісної освіти різним категоріям учнів відповідно до їх індивідуальних схильностей та потреб.

Профільне навчання розглядається як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, внаслідок чого за рахунок змін у структурі освітньої діяльності враховуються інтереси, схильності, здібності учнів, створюються умови для освіти дітей відповідно до їх професійних інтересів та намірів щодо вибору життєвого шляху, адже діти після закінчення школи не здобувають широких можливостей вибору професії, якість отриманих загальноосвітніх знань не завжди відповідає вимогам вищих навчальних закладів, випускники шкіл недостатньо обізнані з потребами ринку праці.

     Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення  можливостей постійного  духовного  самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Профільна школа є інституційною формою реалізації цієї мети. [2]

Диференціація в навчанні й профільне навчання дає можливість кожній дитині сформувати й реалізувати свій індивідуальний профіль через вибір курсів, поглиблених програм з предметів, індивідуальний розклад занять.

Профільне навчання щодо цілей та змісту займає положення між загальним середнім і професійним навчанням та дозволяє старшокласникам отримати глибокі й різнобічні теоретичні й прикладні знання, міцні практичні навички з обраного профілю, підготувати себе до успішного продовження навчання в середньому (вищому) професійному навчальному закладі відповідного напрямку або до праці в сфері матеріального виробництва. [5]

       Допрофільна підготовка – це компонент профільного навчання, який здійснюється в основній школі (8–9 класи) і покликаний повною мірою забезпечувати реалізацію інтересів, нахилів і здібностей учнів шляхом відповідних змін у завданнях, змісті й організації процесу навчання. Допрофільна підготовка забезпечує наступність між основною та старшою школою, закладає інформаційні та психолого-педагогічні основи для успішного профільного навчання учня і створює передумови для життєвого і професійного самовизначення.

      Мета допрофільної підготовки – надання допомоги учневі в раціональному виборі майбутнього навчального профілю, створення сприятливих умов для його самовизначення і самореалізації, подальшого профільного навчання шляхом диференціації та індивідуалізації навчання в основній школі. [2]

Допрофільну підготовку треба починати не з дев'ятого класу, а починаючи з сьомого  класу, а можливо, ще й раніше.

Завдання допрофільної підготовки:

  • Оптимальний вибір учнем майбутнього спрямування профільного навчання;
  • розвиток особистості учня, розкриття, розвиток і реалізація його задатків і здібностей;
  • підтримка і розвиток мотивації навчально-пізнавальної і творчої діяльності, продовження навчання, формування в учня інтересу до певного профілю (профілів), допрофільного навчання загалом;
  • інформування учня про переваги, цілі й завдання профільного навчання, можливий вплив вибору навчального профілю на подальше професійне навчання і його потенційний зв’язок з трудовою діяльністю;
  • набуття учнем досвіду самопізнання, самовизначення і самореалізації у процесі здійснення допрофільної підготовки, вибору навчального профілю. [2]

 У нашій школі основними формами до профільної підготовки є поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, курсів за вибором,  факультативних курсів, проведення профільної орієнтації, профільного консультування, інформаційної роботи, заняття в предметних гуртках, шкільному науковому товаристві учнів «Росток», конкурс-захист науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук, участь у предметних олімпіадах, у Всеукраїнських конкурсах та ін. Позакласна робота  максимально сприяє професійній орієнтації учнів. Тому з фізики в позаурочний час проводжу факультатив у 7 класі «Фізика дивовижного», у 8 класі -  «Фізика навколо», а у 9 класі - «Фізика в русі». Ці факультативи сприяють вибору учнем майбутнього навчального профілю шляхом поглибленого вивчення фізики.

Поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, крім розширення і поглиблення змісту, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання.

Немале значення в допрофільній підготовці належить профільній діагностиці. Профільна діагностика - встановлення і комплексне вивчення здібностей, мотивів та інтересів, навчальних досягнень і результатів допрофільної підготовки учнів, які характеризують можливості їх навчання за певним профілем. [2]

В умовах профільного навчання старшокласнику треба зробити життєво важливий вибір. У той же час відомо, що дев'ятикласники мають серйозні труднощі при виборі профілю навчання у старшій школі. Дуже часто вони роблять свій вибір під впливом випадкових факторів. Наприклад, за компанію з товаришами або за радою дорослих, які переоцінюють можливості дітей. Іноді школярі потрапляють під вплив засобів масової інформації та суспільних стереотипів.  [3]

Саме тому головна мета до профільної підготовки - формування в дітей уміння робити усвідомлений вибір подальшого профілю навчання. Школярі повинні вміти об'єктивно оцінювати свої здібності до навчання за різними профілями, здійснювати вибір профілю, який співпадає з нахилами та інтересами, бути готовими докласти зусилля для отримання якісної освіти. [3]

Профільна діагностика дає змогу прогнозувати  оптимальний навчальний профіль, вносити зміни в процес до профільного навчання з метою підвищення його ефективності. Однією з методик, що застосовую в ІІ семестрі вивчення курсу фізики в 8 класі та в І семестрі в 9 класі є методика «Профіль».

     Ефективність допрофільної підготовки вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профільно-консультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей учнів для створення однорідних за підготовкою та інтересами мікроколективів (класів, груп). [2]

      У своїй роботі, втілюючи допрофільне навчання, використовую кращі освітні ютуб-канали, мультимедійні уроки, тренажери і тести відповідно до шкільної програми.  У 9 класі на мотиваційному етапі уроку «Світлові явища» пропоную  запитання  «Навіщо?» і «Як?» і поступово відповідаю на них разом з учнями. Одне з таких питань – «Як зір дає нам змогу отримати інформацію про довкілля?»

     Методи і форми навчання використовую як самостійні засоби досягнення педагогічних цілей: формування уміння знаходити та розв’язувати задачі в інтернет-мережі: LearningApps.org. Наприклад:  Самостійно! Працюємо з підручником: Фізика. 9: § 9 (2,3 пункт), а після цього, відкриваю інтерактивну вправу  створену мною в LearningApps.org на комп’ютері: учні сканують GR-код на телефони, планшети і шукають правильну відповідь.

Застосування знань і вмінь відбувається на основі життєвих ситуацій. Наприклад під час вивчення теми: «Послідовне  з’єднання провідників»,  розглядаємо задачу: «Ялинкова гірлянда складається з лампочок опором 20 Ом кожна, розрахованих на силу струму 0,3А. Скільки таких лампочок треба  з’єднати послідовно в гірлянду, щоб її можна було підключити до мережі     з напругою 220В?    

Під час проведення уроку з теми: «Механічна робота» для мотивації навчальної діяльності, використовую історичну довідку: «Людська цивілізація пройшла довгий шлях у своєму розвитку. У будь-який період для людини було актуальним питання виконання певної роботи. Взяти хоча б будівництво: від ручної праці до застосування сили підйомних кранів пройшли тисячоліття. На будівництві піраміди Хеопса працювало 10000 рабів протягом 20 років. У наші дні таку піраміду можна було б звести за 9 місяців за участі всього 500 робітників. Обробіток землі також змінився віддавніх часів: від використання м’язової сили, сили свійських тварин до використання потужної техніки». Після ознайомлення з даним матеріалом, ставлю перед учнями проблемну задачу: «Уявіть собі, що вам виділено земельну ділянку розміром 5 соток і надано: 1) лопату, 2) ручний плужок, 3) кінь з плугом, 4) трактор. - Чи однакову роботу ви виконаєте?                                                         

                               - Чи однаковий час затратите на виконання роботи?

Школярами накопичується і осмислюється досвід розв’язання життєвих задач. Наприклад: «Дід тягне за ріпку, прикладаючи силу 600 Н, Баба – із силою 100 Н, Онука –50 Н, Жучка – 30 Н, Кішка – 10Н і Мишка – 2 Н. Чому дорівнює рівнодійна всіх цих сил, спрямованих уздовж од­нієї прямої в одну сторону? Чи змогла б упоратися з ріпкою ця команда без мишки, якщо сила, яка втримує ріпку в землі, дорівнює 791 Н?(Зобразити сили графічно на дошці кольоровою крейдою, а уч­ні – в зошитах кольоровими олівцями.)

Основний результат навчання – осмислений досвід певних видів діяльності, цінності. Застосовую метод «Шкала успіху»: «Найголовніша формула успіху — знання і мислення»,— вва­жав Теодор Рузвельт. Цей метод можна застосовувати як на уроках засвоєння но­вих знань у процесі осмислення певних понять і закономірностей тощо, так і на етапах закріплення знань, підбиття підсумків уроку. Створення шкали дозволяє побачити прогалини в знаннях учнів для по­дальшого їх усунення, вибрати рівень складності домашнього за­вдання тощо. Для створення «шкали успіху» матеріал розділяю на певні частини, засвоєння яких позначається на шкалі в ході уроку, або надаю перелік питань, на які учні відповіда­ють наприкінці уроку на етапі закріплення знань або здійснення самооцінки. Так, виконавши лабораторну роботу: «Визначення коефіцієнту тертя ковзання», даю творче завдання: «Якщо тертя раптом зникне, що ви будете кричати:  «Ура!» чи «Рятуйте!»?

Життєвий контекст і формування життєвого досвіду долучається до навчального процесу і його значущих елементів. Наприклад, при розв'язуванні якісних задач:

1.  На столі лежить стосик книжок. Що легше: витягнути нижню книжку, притримуючи (не піднімаючи) інші, чи привести в рух увесь стосик, потягнувши за книжку?

2. До стіни будинку притулена драбина. Людина піднімається драбиною. У певний момент кінці драбини починають ковзати уздовж стіни будинку. Чому це може статися?

3.  Чому шматок господарського мила легше розрізати ниткою, ніж ножем?

4. Дайте фізичне обґрунтування прислів'ю: «Коси коса, доки є роса. А як роса додолу, то ми додому». Чому за наявності роси косити легше?

5.  Чому в метро заборонено спиратися ліктем на рухомі поручні сходів ескалатора?

6. Чому під час спорудження електровозів не застосовують легкі метали?

7. Що легше: зрушити з місця тіло чи продовжувати рухати його горизонтальною поверхнею? Чому?   [4]

Принцип наступності й неперервності, який передбачає взаємозв’язок між до профільною підготовкою, профільним навчанням та професійною підготовкою, втілюю в життя під час розв’язання задач. Наприклад:

- Сьогодні на уроці я пропоную вам побувати в ролі представників комерційних фірм. Це будівельна фірма, продовольчий холдинг, нафтохімічна корпорація, транспортна компанія і концерн роздрібних покупців.

Клас ділиться на три групи по 6 осіб ( президенти фірм - активні  учні, які самостійно підбирають працівників у свою фірму), два учні становлять окрему групу - транспортну компанію, решта учнів утворює групу роздрібних покупців.

На дошці записи: Транспортна компанія «Кіровоградавто» пропонує наступні послуги з перевезення і необхідну вам тару.

Банки місткістю 0,5 л; 1 л; 2 л; 3 л в необмеженій кількості.

Бідони місткістю 5 л і 10 л по 30 штук кожного виду.                                       Каністри пластикові місткістю 3 л; 15 л; і 50 л - по 30 штук.                                    Каністри металеві місткістю 15 л; 20 л і 40 л  по 10 штук кожного виду.  Бочки пластикові і металеві місткістю 40 л і100 л  - по 4 штуки.

Транспортні засоби:

  • Автомобіль КАМАЗ вантажопідйомністю 8 т.
  • Автомобіль МАЗ вантажопідйомністю 7 т.
  • Автомобіль ГАЗ вантажопідйомністю 3 т.
  • Цистерни-молоковози місткістю 2000 л;6000 л; 5000 л.
  • Вагон місткістю4000 л.
  • Цистерна-причіп автомобільний місткістю 3000 л.
  • Бетономішалки вантажопідйомністю 4 т і 5 т.

Кожна група отримує завдання на придбання або постачання матеріалів, продуктів, речовин. Діти повинні надати в транспортну компанію обґрунтовані розрахунки і заявку на необхідну тару або транспорт для їх перевезення. Що, є у них в наявності, записано на дошці. Представники транспортної компанії перевіряють розрахунки представників фірм і підписують заявку. Школярам потрібно поквапитися, оскільки кількість транспортних засобів обмежена. Президент фірми розподіляє роботу і оцінює внесок кожного в її успішну справу. Цю відомість він здає вчителеві в кінці уроку.

Вчитель представляє консультаційний центр і допомагає, якщо виникнуть будь-які питання.

У сучасних документах про освіту – Законі України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти − визначено вимоги суспільства до особистості: бути самостійною, брати відповідальність на себе, мати усвідомлену громадянську позицію, толерантно ставитися до життєвих принципів інших людей, розвивати функціональну грамотність. Реалізуючи принцип індивідуалізації, що передбачає урахування індивідуальних особливостей особистості  для досягнення поставленої мети, що слугує основою для здійснення особистісно орієнтованого навчання у профільній школі,  проводжу інтерактивну вправу «Джиг-соу» Для вивчення теми клас поділяється на групи по 8 учнів, кожен отримує свій номер. Далі учні об’єднуються в експертні групи за номерами і отримують завдання, де вивчають та обговорюють, після чого повертаються до початкових груп, де знову обговорюють весь матеріал. Наприклад, урок на тему: «Прості механізми».

Завдання для групи №1.  Назвати основні характеристики важеля.                                             Завдання для групи №2. Сформулювати правило рівноваги важеля.                        Завдання для групи №3.Момент сил та його значення.                                          Завдання для групи №4. Блок та коловорот.                                                                        Завдання для групи №5. Похила площина.                                                                  Завдання для групи №6. Клин.                                                                                      Завдання для групи №7. Гвинт та золоте правило механіки.

Під час проведення уроку з енергозбереження поділяю клас на групи: «Математики» і  «Фізики»

Група: «Математики» отримує задачу: «Порівняйте використання двох ламп у звичайній настільній лампі. Проведіть розрахунки і визначте, використання якого виду ламп буде вигідніше для споживача: лампи розжарювання, енергозберігаючої чи світлодіодної»

Зменшення витрат  ресурсів можна забезпечити, провівши заходи з енергозбереження. Одним із таких шляхів є заміна вікон і дверей на ущільнені, наприклад, металопластикові. У підсумку ми побачимо результати цих досліджень. А  наразі «Фізики» отримують таку задачу: «Скільки коштує відчинити двері»

Якість природничо - математичної підготовки випускників різко знизилась. За останні приблизно 40 років кількість годин фізики і астрономії в загальноосвітніх класах зменшилась втричі. А між тим, з відновленням роботи заводів з'являються потреби в інженерах (мода на юридичні та економічні спеціальності минає), праця набуває все більш інтелектуальних форм (управління прецизійними верстатами, складними автоматами, комп'ютерами). Це вимагає ефективної природничо- математичної підготовки школярів.  [6].

     Якщо допрофільною підготовкою буде досягнено усвідомлення учнем себе як суб'єкта вибору профілю навчання та підсумком діяльності середньої школи будуть мотиваційна, інформаційна та практична готовність школяра до вибору, то  роботу з допрофільного навчання можна вважати успішною.

 

 

Література

 

  1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7 – 12 клас. Київ. ВТФ «Перун», 2005 рік.   
  2. Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі Наказ МОН України від 11.09. 09 р. № 854

3. В. Матвієнко «Допрофільна освіта в сучасній середній школі»

4. В.І.Лукашик. Збірник запитань і задач з фізики: 7 – 8 клас. – Київ: Радянська школа, 1991.

  1. Сергій  Сурма: Проблеми та перспективи профільного навчання

6.Лариса Романенко, ВікторМалишев, Людмила Липова, Тетяна Лукашенко«Профільне навчання: теорія і практика, досвід, проблеми, перспективи»

  1. Інтернетресурси
Подобається