НВО – ЗОШ І-ІІІ ступенів № 31 з гімназійними класами, ЦДЮТ «Сузір’я», Кропивницький

 







Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами інформаційних технологій

Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами інформаційних технологій

Основними принципами реформування змісту сучасної шкільної освіти в Україні є гуманітаризація, диференціація та інтеграція. Їх реалізація має на меті формування творчої особистості як умови й результату повноцінного результату навчання інформатики.

Роль творчості в навчально-виховному процесі обумовлюється низкою важливих міркувань. По-перше, творчість допомагає виробляти вміння вирішувати нові задачі, орієнтуватися в нових умовах, долати різноманітні труднощі. По-друге, творчість пробуджує та стимулює розвиток інтересів до діяльності, оскільки завжди пов’язана з відкриттям нового, знаходженням чогось раніше невідомого.

Творчий труд - найскладніший, тому навчання в умовах творчої праці певною мірою гарантує в майбутньому успішну діяльність у менш складних умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці, покращення її якості та ефективності.

Розробка методичних принципів, дидактичних вимог та методів трудового навчання молодших школярів, які б сприяли ефективному оволодінню різнобічними гнучкими вміннями, які легко переносяться на обробку різноманітних листових матеріалів, і зараз є першочерговим завданням психолого-педагогічних досліджень.

У цьому зв’язку виникає необхідність постановки нових та впровадження раніше розпочатих досліджень, які допомагають виявити суб’єктивні та об’єктивні умови, за яких оволодіння вміннями стане ефективним засобом естетичного та морального виховання особистості. Адже формувати позитивне ставлення до праці можна лише тоді, коли навчання має творчий характер, коли воно допомагає постійному збагаченню змісту пізнавальної та трудової діяльності учнів, гармонійному їх розвиткові.

Але нам слід визнати, що й досі ми не маємо достатнього обсягу дидактичних засобів, розрахованих на формування в молодших школярів формотворних та загальнотехнічних умінь.

Розв’язувати ці важливі завдання необхідно в умовах, де суттєве значення мають ритм, порядок, чіткість у організації трудової діяльності, доцільність інтер’єру робочого приміщення, кольорове вирішення обладнання та стін приміщення, зовнішній вигляд - одяг. Турбуючись про це, турбуємося про авторитет праці, про те, щоб і радістю від умов праці стверджувати образ життя, в якому праця - його основа.

Результат діяльності, його краса - ще один зі стимулів до праці. По-перше, в ньому явно представлено перед суспільством, як і перед тим, хто працює, його здібності, старанність та майстерність. Це також можливість самооцінки та суспільної оцінки, які є важливим виховним фактором. По-друге, формувати потяг до краси продукту праці в сучасних умовах - це робити радість людям, що само по собі гуманно.

Тому вихідним для нас є положення про пріоритетність особистої праці в трудовій діяльності в системі навчання інформатики та виховання особистості, де праця виступає як засіб усебічного та гармонійного розвитку людини, як основа виховання моралі, як засіб громадянського виховання, як умова формування загального світогляду, філософії, як виток формування колективістської спрямованості, як засіб підготовки учнів до підприємницької та суспільної діяльності, як сфера самоствердження та досягнення високих показників інтелектуального та фізичного розвитку, як міра соціальної значущості та змісту життя кожної людини.

Щоб праця для виконавця стала бажаною, потрібна «творчість у праці, вільна гра фізичних та інтелектуальних сил, що є найдосконалішою формою трудового процесу, найсуттєвішим елементом його краси».

Школа може сприяти розвитку в дітей широкого спектру здібностей, даючи можливість молодшому школяреві проявити себе в активній діяльності з самого початку навчання.

Одним з ефективних шляхів розвитку індивідуальних творчих здібностей є залучення учнів 1-4 класів до формотворної діяльності. Формотворна діяльність молодшого школяра - це створення ним оригінального продукту праці, витвору, в процесі роботи над яким самостійно використовуються засвоєні ним знання, вміння, навички, в тому числі здійснено їх перенос, комбінування відомих способів діяльності та створення нового для учнів підходу до розв’язання тієї чи іншої задачі.

Відомі випадки, коли образ у своєму результативному вираженні (малюнку, конструюванні, відтворенні) стає набагато біднішим, ніж був у момент його задуму. На наш погляд, це повязано з тим, що учні у своєму арсеналі не мають достатньої кількості та різноманітності засобів для відтворення форм, образів, предметів, сюжетів тощо.

Як відомо, не можна оперувати тим, чого не маєш. Тому, чим більшим та різноманітнішим є запас вихідних форм, образів, чим повнішим є їх зміст, тим більше можливостей у дітей працювати творчо, отримуючи ефективні результати своєї праці.

Навчаюча формотворна діяльність виступає в нас, насамперед, як така, що допомагає розвиткові цілого комплексу якостей творчої особистості: розумової активності, швидкості навчання, винахідливості, самостійності у виборі задачі, прагненню здобувати знання, здатністю бачити загальне в різних та різне в схожих предметах, формах, образах, явищах. Іншими словами, мова йде про оволодіння мінімальним обсягом знань, необхідних для ефективної творчої роботи в умовах наукомісткого інформаційного суспільства.

Раннє залучення дітей до художньо-конструкторської діяльності з використанням цих засобів, ігрових атрибутів, головоломок з використанням творчих завдань є передумовою появи в майбутньому талановитих творчих працівників, художників, дизайнерів, тощо. Дитяче художнє конструювання припускає приведення до певного взаємного розташування окремих елементів, деталей, їх частин тощо.

Для розв’язання задач, які пов’язані із залученням учнів до такої діяльності, необхідно дати їм такі засоби, які в результаті забезпечили б успіх кожному з них.

Геометричні форми здавна приваблювали людей можливістю за їх допомогою створювати стилізовані зображення навколишнього світу, який легко впізнати. Йдеться про такі ігри, що пов’язані з формотворною діяльністю на основі комбінування геометричних форм. Вони з’явились на межі XVIII-XIX ст. Це «Танграм», або мозаїчний квадрат, який складається з 7 геометричних форм, овал Колумба з десяти частин тощо. Таким чином, ми маємо приклад того, що ці ігрові образи, концентруючи в собі геометричні форми, стають для учнів так би мовити «малими конструкторами».

Учні, по-перше, навчаються планувати власні дії, а по-друге, виготовляють для себе необхідний за кількістю комплект засобів для оперування ним та створення більш привабливих зображень задуманих предметів та об’єктів.

Шукаючи засоби тренування уяви та фантазії учнів молодшого шкільного віку, ми використовуємо спеціально розроблені засоби, розуміючи, що добре розвинута уява є неодмінною умовою розширення обсягу знань та інтересів дітей.

Тренінгова система може вдало поєднувати в собі елементи технічної та художньої творчості, допоможе учням, спираючись на вирізані ними напівформи та пристосування, широко проявляти вигадку, винахідливість у процесі створення корисних творчих продуктів праці.

Отже, сказане вище дозволяє зробити такі висновки:

Для розвитку мислительних творчих процесів у молодших школярів (вміння аналогізувати, комбінувати, реконструювати і т. ін.) потрібні спеціальні опорні засоби, посильні учням даного віку та органічно пов’язані з навчальним процесом. Одним з таких засобів може бути комп’ютер.

Навіть найдосконаліші засоби без відповідної методики їх використання або технології їх застосування, як правило, не дозволяють досягти поставленої мети.

Певною мірою розкриті позитивні якості такого засобу, як комп’ютерний, за допомогою якого можна активізувати творчу діяльність молодших школярів: багатоцільове та багатопланове використання його в трудовій діяльності молодшого школяра; встановлення за його допомогою природного зв’язку між учбовою та трудовою діяльністю учнів початкової ланки освіти; підтверджено простоту та безпечність роботи з ним учнів цього віку; експериментально доведено, що в умовах творчого тренінгу спеціально розроблені прилади допомагають виготовленню не тільки корисного продукту праці, але й сприяють отриманню естетично оздобленого продукту праці, допомагають покращити сприймання форм та формотворення в цілому.

Зроблено спробу показати створені пристосування як засіб, який допомагає формувати творчий стиль діяльності учнів. Пристосування надане як абстракція, але в певному змісті опредмечена Його бачать утіленим у конкретному листовому матеріалі, його виготовляють, з ним працюють. Пристосування існує як об’єктивно, так і чуттєво (в образному світі дитини), тому воно може виступати в ролі так званого інтерпретатора мислительних образів учнів - каталізатора процесу пізнання об’єктивної дійсності.

В процесі формування інформаційних уявлень і необхідних навиків не останню роль грає фактор часу - тривалість і поступовість. Для досягнення цього вчитель повинен піклуватись про включення майже у кожен урок (і не тільки урок інформатики!) використання комп’ютерних технологій. Важливо урізноманітнювати характер діяльності учнів на уроці. Неможливо признавати «нормальним», наприклад, якщо весь урок діти тільки рахують чи тільки пишуть виконання завдань геометричного складу.

Можна приділити інформаційним технологіям декілька хвилин майже на кожному уроці, намагаючись пов'язати його з вивченням останніх питань.

Цілеспрямована діяльність вчителя по формуванню інформаційних уявлень створюють сприятливі умови як для успішного засвоєння курсу інформатики, так і для оволодіння у подальшому основами знань по іншим предметам.

Завдяки заняттям-завданням учні початкової школи опановують і закріплюють у процесі гри знання про властивості й особливості інформації, розвивають у дитини творчу уяву, природні задатки, увагу, пам'ять, технічне мислення, допитливість, художній смак, фантазію. Це, зокрема, дає їй можливість вільного вибору, оригінального мислення у формах, темах і композиціях.

Крім того, під час гри учні отримують відомості про форму й будову річних предметів, збагачують свій словниковий запас, розширюють кругозір. Конструюючи на площині, вони навчаються відчувати вагу й розмір речей, предметів, розуміти симетрію, розвивати просторову орієнтацію, логіку конструювання, висловлювати думки, координувати свої рухи, планувати дії, аналізувати, порівнювати й робити висновки.

Заняття-завдання побудовані за принципом - від простого до складного, але залежно від вікової категорії учнів та потреби вчителя закріпити знання учнів, здобуті на уроках, вчитель може обирати окремі теми, що збігаються з темою уроку.

У структуру занять включено матеріал для бесіди, де у доступній формі монологу викладено ті знання, які вчитель може використовувати перед практичною роботою і які потрібно давати учням для їхнього розвитку.

Зважаючи на різнорівневий розвиток учнів, заняття передбачають застосування репродуктивних шаблонів для наймолодших, репродуктивно-творчих і для творчих учнів, які починають вносити в сам процес і у свої вироби елементи творчості.

Подобається