Комунальний заклад "Гімназія "Інтелект" Кропивницької міської ради"

 





ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: особливості обізнаності педагогів

 

Скрипник Віра Валентинівна, старший викладач

кафедри дошкільної та початкової освіти

КЗВО «Одеська академія неперервної освіти

 Одеської обласної ради»

Оновлення змісту дошкільної освіти, її форм та методів є необхідною умовою для забезпечення якості освіти на всіх рівнях, оскільки саме дошкілля є тим фундаментом для подальшого гармонійного формування особистості і закладає основи для розвитку креативності, активної життєвої позиції, духовного росту та прагнення до оновлення і покращення знань. Все це робить дошкільну освіту надважливою ланкою для державної політики України в галузі освіти.

Інформатизація сучасного суспільства призвела до виникнення великої кількості інноваційних методів та технологій, які педагогічні колективи інтенсивно впроваджують у роботу закладів дошкільної освіти. У великому розмаїтті інформації, важко обрати саме корисну, та таку, яка б відповідала меті освіти, дидактичним завданням, це лягає на плечі членів педагогічних колективів, які вибудовують освітню траєкторію дітей дошкільного віку згідно з поставленою метою розвитку особистості. Важливим аспектом в педагогічній технології є позиція дитини в освітньому процесі, ставлення до дитини з боку дорослих. Мета дорослого – сприяти становленню дитини як особистості [1, с. 12].

Організовану освітню діяльність для дітей дошкільного віку необхідно проводити цікаво, ненав'язливо, ефективно, що забезпечує використання інформаційних освітніх ресурсів та застосування інноваційних педагогічних технологій. Широке застосування отримало впровадження в освітній процес інтерактивного устаткування, без якого вряд чи зараз можна уявити сучасний заклад освіти. За допомогою інтерактивного устаткування і різних мультимедійних ресурсів педагог має можливість проводити занятті із захопленням, жваво і ефективно [2, с. 32-33], [3, с. 17].

Педагогічна суть інноваційних технологій – активізація пізнавальної діяльності дитини, підвищення її самостійності, формування необхідних особистісних якостей. Інтерактивне обладнання дозволяє дітям за підтримки педагога вести дослідницьку, проектну діяльність в освітньому процесі, самостійно робити висновки, здобувати знання, отримуючи практичний досвід. Воно надихає педагога на пошук нових підходів до навчання, стимулює професійне зростання [5, с.7]. Таким чином, педагог повинен не тільки вміти користуватися комп'ютером і сучасним мультимедійним обладнанням, а й створювати свої освітні ресурси, широко використовувати їх у своїй педагогічній діяльності.

Поєднання інтерактивного обладнання та інноваційних педагогічних методик здатне підвищити ефективність і якість освітніх програм, посилити адаптивність системи освіти до рівнів і особливостей розвитку дітей. Володіння прийомами використання інноваційних технологій і створення електронних дидактичних ресурсів, вміння планувати і моделювати заняття з використанням інтерактивного устаткування допомагає педагогам вирішувати конкретні освітні завдання, підвищувати пізнавальну активність і мотивацію дошкільників. Для інтерактивних пристроїв повинні бути доступні інтерактивні завдання, розвиваючі ігри – ресурси, які потрібні педагогу для роботи з дітьми дошкільного віку [4, с.18-20].

Інноваційні методи навчання в дошкільній освіті, за аналогією зі звичними методами можна розділити за джерелом знань і за характером пізнавальної діяльності. Ми обрали класифікацію за джерелом знань як найбільш інформативну:

  • метод демонстрації, використовується для візуалізації досліджуваних об'єктів, явищ, процесів з метою їх вивчення дітьми дошкільного віку;
  • метод ілюстрації передбачає показ предметів, процесів, явищ в їх символічному зображенні (фотографії, малюнки);
  • практичні методи (вправи) спрямовані на формування умінь і навичок, вони сприяють розвитку мовлення, уваги, пам'яті, пізнавальних здібностей [2, с. 37].

Відповідно до даної класифікації, ми систематизували інноваційні методи, які найбільш широко розповсюджені в освітній роботі з дошкільниками. Провели опитування педагогів з метою з'ясування найбільш знаних інноваційних методів і технологій, які використовуються у роботі з дошкільниками.

Педагогам пропонувався опитувальник «Інновації в моїй професійній діяльності», в якому із запропонованих методів вони мали обрати ті, що використовуються в роботі їхнього закладу дошкільної освіти.

В опитувальник ввійшли як популярні, так і досить рідко впроваджувані методи: технологія П3, ТРВЗ, ейдетика, технологія М. Монтессорі, проєктивні методики, методика Ховарда, технологія Г. Домана, технологія М. Зайцева, технологія Сесіль Лупан, Вальдорфська педагогіка, технологія STREAM-освіта, педагогіка Софії Русової, технології «навчання через гру», коректурні таблиці Н.Гавриш, технологія Б.Нікітіна, технологія М. Єфименка, педагогіка Ш. Амонашвілі, технологія «Піснезнайка», педагогіка В. Сухомлинського, технологія Л. Занкова, методика Дьенеша, технологія Логіки Світу І.Стеценко, технологія Масару Ібука, технологія Марії Гмошинської, методика А. Богуш, Воскобовича, методика Людмили Шульги.

В опитуванні взяли участь вихователі – слухачі курсів підвищення кваліфікації КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», всього 100 осіб. Отримані відповіді, які ми умовно розподілили на 5 блоків за популярністю, представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл інноваційних методів та технологій за рівнем впізнаваності

 у педагогів

Кількість відповідей опитуваних у %

1 блок

2 блок

3 блок

4 блок

5 блок

100-80%

80-60%

60-40%

40-20%

20-0%

 

 

До першого блоку ми віднесли методики і технології, які в своїх відповідях відзначили від 100 до 80% опитаних, зокрема: технологія М. Монтессорі, педагогіка Софії Русової, педагогіка В. Сухомлинського, вони є найбільш взнаванні і широко використовувані. Зауважимо, що не було жодної методики, яку б назвали всі 100% опитаних, найпопулярніша технологія М. Монтессорі, яку назвали 84% опитаних.

До другого блоку (80-60% опитаних) увійшли Вальдорфська педагогіка, Ш. Амонашвілі, коректурні таблиці Н.Гавриш.

60-40% опитаних (відповіді до третього блоку) розподілись наступним чином: технологія М. Єфименка, технологія «навчання через гру», технологія Б.Нікітіна, технологія Л. Занкова, методика Дьенеша, проєктивні методики.

Найбільша група методів об’єднана у четвертий блок (їх обрали від 40% до 20%): технологія П3, ТРВЗ, ейдетика, технологія Логіки Світу І.Стеценко, технологія Марії Гмошинської, методика Воскобовича, методика А. Богуш, методика Людмили Шульги, технологія «Піснезнайка», технологія STREAM-освіта.

До п’ятого блоку (від 20% до 0 обізнаних) ввійшли технологія Сесіль Лупан, технологія Масару Ібука, методика Ховарда, технологія Г. Домана. На жаль, українські педагоги мало ознайомлені з даними методиками та технологіями.

Підсумовуючи результати опитування, можна стверджувати, що переважна більшість педагогів використовують у професійній діяльності методи, які популяризуються у закладах вищої освіти (методики Монтессорі, С. Русової, А. Богуш), водночас дуже мало педагогів обізнані та використовують у професійній діяльності сучасні авторські методики (близько 20% опитаних). На цьому позначається брак просвітницької та методичної літератури щодо використання даних методик. Серед позитивних аспектів опитування хочеться відзначити те, що всі опитані застосовують у своїй роботі хоча б кілька інноваційних педагогічних технологій, немає таких, які б зовсім не вдавались до інновацій.

Узагальнюючи сказане, можна зробити наступні висновки: найважливішою метою використання інноваційних методик і технологій є досягнення результату спільної пізнавальної діяльності всіх учасників освітнього процесу (педагогів і вихованців); необхідна популяризація змісту і методик впровадження в освітній процес інновацій, зокрема сучасних авторських методик; інноваційна діяльність вимагає від педагога високого професіоналізму,  знань і підвищення своєї кваліфікації, у зв’язку з постійним оновленням і ускладненням використовуваних технологій.

 

Список літератури

1. Галіцина Л. В. Банк інноваційних педагогічних технологій. – Київ: Шкільний світ, 2016. – 189 c.

2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: підручник / І. М. Дичківська – 2-ге вид. доп. – Київ: Академвидав, 2012. – 352 с.

3. Крутій К. Термінологічне поле інновацій в дошкільній освіті : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrdeti.com/terminologichne-pole-innovacij-v-doshkilnij-osviti/

4. Наволокова Н. П. Енциклопедія  педагогічних  технологій  та інновацій / Н. П. Наволокова. – Х. : Основа, 2009. – 176 с.

5. Якименко С. Інтегрована особистісно-орієнтована технологія: теорія, методика, практика / С. Якименко, Л. Голян // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 3. – С. 2-30.

 

 

 

Подобається